Spacex Вивела На Орбіту Ще 60 Супутників Starlink Українська Правда

Сателіти виробляються серійно, на відміну від «класичних» супутників які випускалися в одиничному екземплярі або малими серіями. Ефект масштабу дозволив скоротити собівартість одного виробу до 250 тис. Доларів по підрахункам експертів (офіційно компанія не розголошує такі дані – ред.).

У тому ж 2020 році Starlink отримала грант у 885,5 млн від Федеральної комісії зі зв’язку США (FCC). Starlink фінансується коштом грантів від державних фондів США, також у закритому режимі Черговий успішний запуск від ракетної компанії: 24 години на підготовку та вивід супутника на орбіту залучає кошти від інвесторів SpaceX. Саме тому Starlink і використовує низькоорбітальні супутники, щоб знизити затримку сигналу. Указом Президії Верховної Ради СРСР від 21 грудня 1957 р.

Також Falcon 9 також вивела на орбіту два нових супутники геопросторової розвідки американської компанії BlackSky, які, в тому числі виконуватимуть завдання на користь Пентагону та розвідслужб США. Але все ще невідомо, чи може бути суттєво знижена вартість обладнання і чи буде попит на послугу у густонаселених регіонах Землі, де окрім супутникового інтернету є дешевші альтернативи. У 2020 році GalaxySpace вже здійснила тестовий запуск супутника і навіть протестувала зв’язок, у березні 2022 на орбіту було запущено 6 супутників. Відтак, із 16.00 за київським часом на офіційному YouTube-каналі КПІ розпочнеться пряма трансляція виведення супутника на орбіту.

Досить швидко конструктори дійшли висновку, що вигідно зробити його у формі кулі. Сферична форма дозволяла при меншій поверхні оболонки найбільш повно використовувати внутрішній об’єм. Американський мільярдер Ілон Маск заявив, що активує супутниковий інтернет-сервіс фірми Starlink у відповідь на твіт держсекретаря США Ентоні Блінкена про те, що Сполучені Штати вжили заходів “для просування свободи Інтернету та вільного потоку інформації” для іранців. В оцінці загроз розвідувального співтовариства США на 2022 рік стверджується, що розробка ракет-носіїв супутників «скорочує терміни» розробки Іраном міжконтинентальної балістичної ракети, оскільки вона використовує аналогічну технологію. США успішно відправили на орбіту новий військовий супутник, який буде виконувати секретну місію.

Примітне, що Ірна повідомив виведення на орбіту супутника менш ніж за місяць коли має  закінчиться термін дії обмежень РБ ООН 2231 на цю та інші види діяльності. Європейські країни та США працюють над тим щоб залишити санкції, якщо не через ООН то хоча б у вигляді галузевих обмежень з боку розвинених країн. Для України запуск супутника може ознаменувати перший крок для виходу з кризи космічної галузі.

Його зможуть використовувати не тільки для важливих цивільних завдань, як моніторинг стану довкілля чи надзвичайних ситуацій, але й спостереження за переміщенням військ. Ракета-носій Falcon 9 вивела на орбіту чергову партію з 52 супутників для поповнення орбітального угрупування глобальної мережі інтернет-покриття системи Starlink. За останнє десятиліття Іран відправив на орбіту кілька короткочасних супутників, а в 2013 році запустив у космос мавпу. Було п’ять невдалих запусків поспіль для програми Simorgh, іншої ракети-носія супутника.

Більшість населення проживає у містах, де підключення до мережі не є проблемою взагалі. А вартість послуг значно нижча ніж у супутникового інтернету. Така швидкість цілком комфортна для більшості задач і може навіть бути порівняна зі швидкістю провайдерів кабельного інтернету (від a hundred до 1000 Мегабіт в секунду в теорії, на практиці менше, і з затримкою мілісекунд). Розрахунковий строк роботи на орбіті становить від 5 до eight років, після закінчення строку служби супутник буде зведений з орбіти та згорить в атмосфері.

У 2014 та 2017 роках запускали лише малі дослідницькі наносупутники PolyITAN (вагою 1-2 кг), розроблені науковцями Київського політехнічного інституту. Після виведення на заплановану орбіту наносупутник забезпечить реалізацію наукового експерименту з дослідження ефективності функціонування теплових труб різних конструкцій як основного елемента систем термостабілізації космічних апаратів. «Січ-2-30» був замислений частково як іміджевий проєкт — його хотіли запустити до 30-річчя незалежності, частково — як тренування.